«Эпидемии приходят
И уходят,
А поэзия
И стихотворцы
Остаются
И продолжают
Слагать, -
Во славу ей, -
стихи!».
Л.П.
Писать стихи
Полезно, стихиряне. -
Мозги работают,
ВертЯтся шестеренки
Мыслей, рифм
И ритмов.
Мне 83
И я себе не верю,
Что все ещё, -
Во славу
Творцу Мира, -
Я - мужик,
А не старик.
Я сопли не морожу
И не жую,
Не хлопаю, -
(На БАМе
Подмороженными чуть), -
Ушами,
Когда по жизни
Надо
Резкие решенья
Принимать,
Одолевая
Противоречивость
Вариантов.
Простой пример
Того,
Что пишущему
От стихосложения
Есть польза:
Холеру Пушкин
В Болдино
Благополучно
Пережил
И точно так же
Пережил её
Немного позже
В том же веке
Тарас Шевченко*.
Пишите, -
не ленясь, -
Стихи, состихиряне, -
Как можно больше, -
Разных
И, как можно, лучше!
И да продлит Творец
Всем стихотворцам,
Нам,
Отпущенный нам век!
----------------------------------------------
* -См. нижеприведенное Приложение.
ПРИЛОЖЕНИЕ.
Тарас ШЕВЧЕНКО. Тарас ШЕВЧЕНКО.
ЧУМА. ЧУМА.(Перевод: Лев ПОСТОЛОВ).
http://litopys.org.ua/
shevchenko/shev270.htm
Чума з лопатою ходила, Чума с лопатою ходила
Та гробовища рила, рила, Могилы, - где ходила, - рыла
Та трупом, трупом начиняла И трупами их заполняла, -
І со святими не співала, Но "Со святыми..."-то не пела, -
Чи городом, чи то селом Хоть городом, а хоть селом, -
Мете собі, як помелом. Метёт себе, как помелом
Весна, садочки зацвіли; Весна, сады все зацвели. -
Неначе полотном укриті, Как будто полотном укрыты,
Росою Божою умиті, Росою Божьею умыты
Біліють. Весело землі, Белеют. Весело земле.
Цвіте, красується цвітами, Цветёт, украшена цветами,
Садами темними, лугами. Садами тёмными, лугами.
А люди біднії в селі, А люди бедные в селе
Неначе злякані ягнята, В испуге, будто те ягнята,
Позамикалися у хатах Позапирались в своих хатах
Та й мруть. По улицях воли Да и мрут. Волы по улицам села
Ревуть голодні, на городі Ревут голодные, а кони
Пасуться коні, не виходить Пасутся прямо в огороде, -
Ніхто загнать, нагодувать, Никто из хаты не ваходит
Неначе люди тії сплять. Кормить. - Как будто люди спят.
Заснули, добре, знать, заснули, Заснули,- хорошо заснули, -
Святу неділеньку забули, И что Воскресный День, забыли, -
Бо дзвона вже давно не чуть. Не слышен звон колоколов,
Сумують комини; без диму, Без дыма трубы загрустили,
А за городами, за тином За огородами ж, за тыном
Могили чорнії ростуть. Ряды могил чёрных растут.
Під хатами поміж садами, А вокруг хат, между садами
Зашиті в шкуру і в смолі, Обшиты шкурами, в смоле
Гробокопателі в селі Гробокопатели в селе
Волочать трупи ланцюгами Цепями трупы волокоут
За царину — і засипають За целину - и засыпают
Без домовини. Дні минають, Без гробовищ.Так дни бегут,
Минають місяці, — село Проходят месяцы, - село
Навік замовкло, оніміло Навек замолкло, онемело
І кропивою поросло. И крапивою заросло.
Гробокопателі ходили, Гробокопатили ходили
Та й ті під хатами лягли. Под хатами и полягли.
Ніхто не вийшов вранці з хати, Никто из хат не вышел утром,
Щоб їх, сердешних, поховати, Чтоб их, сердечных, схоронить,
Під хатами і погнили. Так возле хат они и сгниди.
Мов оазис, в чистім полі Как оазис, - в чистом поле
Село зеленіє. Село зеленеет.
Ніхто в його не заходить, Никто в него не заходит, -
Тілько вітер віє, Только ветер веет,
Та розносить жовте листя Разметая листья жёлтые
По жовтому полю. По жёлтому полю.
Довго воно зеленіло, Долго оно зеленело,
Поки люди з поля Пока люди с поля
Пожарище не пустили Огонь ветром не пустили
Та не запалили И пожар не оэватил
Села того зеленого. Села того зелёного.
Згоріло, зотліло, Загорелось и сгорело, -
Попіл вітром розмахало, Пепел ветром размело, -
І сліду не стало. Следа не осталось.
Отаке-то людям горе Вот такое людям горе
Чума виробляла. Чумой сотворялось.
P.S.
"ЧУМА" - "ЧУМА" -
Джерело тексту: чистовий автогра Источник текста: чистовик автографа
у «Малій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 71, в "Малой книжке" (ІЛ, ф. 1, № 71,
с. 358 — 360). с. 358 — 360).
Подається за цим автографом. Опубликовано по этому автографу.
Автограф не датовано. Автограф не датирован.
Датується за місцем автографа Датируется по месту автографа
в «Малій книжці» серед творів в "Малой книжке" среди произведений
1848 р. та часом зимівлі Аральської 1948 г. и по времени зимовки Аральской
описової експедиції в 1848 — 1849 рр. онисательной экспеиции в 1848-1849 г.г.
на Косаралі, орієнтовно: на Косарале, ориентировочно:
кінець вересня — грудень 1848 р., конец сентября-декабрь 1848 г.,
Косарал. Косарал.
Автограф, з якого вірш переписано Автограф, из которого стихотворение
до «Малої книжки», не відомий. переписано в "Малую книжку", не известен
До «Малої книжки» Шевченко переніс В"Малую книжку" Шевченко перенёс про-
твір під № 54 у дев’ятому зшитку изведение под №54 в 9-той тетради
за 1848 рік, орієнтовно наприкінці за 1848 год, ориентировочно в конце
1849 — на початку 1850 року 1849 - в начале 1850 года
(до арешту 23 квітня). (до ареста 23 апреля).
При цьому він замінив окремі слова При этом он заменил обдельные слова
в рядках 1, 20, 24, 25, в сроках 1, 20, 24, 25,
змінив порядок слів у рядку 49. изменид порядок слов в строке 49.
Пізніше, очевидно у 1857 р., Позднее, очевидно в 1857 г.,
наприкінці свого перебування в конце своего пребывания
на засланні, в Новопетровському в ссылке, в Новопетровском
укріпленні, Шевченко олівцем укреплении, Шевченко карандашом
додав назву «Чума». добавил название "Чума".
До «Більшої книжки» поезію В "Большую книжку" стихотворение
не перенесено. не было перенесено
Вперше надруковано за «Малою Впервые рапечатано по "Малой
книжкою» з відхиленням у рядках 20 книжке" c отклонением в строках 20
та 48 («люде» замість «люди») и 48 ("люде" вместо "люди")
у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка в издании: "Кобзарь Тараса Шевченко
/ Коштом Д. Е. Кожанчикова. — / На средатва Д.Е.Кожанчикова. -
СПб., 1867. — С. 544 — 545/ і того СПб., 1867. - С544-545/ и в том же
ж року за цим виданням у книжці: году по этомуизданию в книге:
"Поезії Тараса Шевченка", "Поезii Тараса Шевченка",
/Львів, 1867. — Т. 2. — С. 216 — 217/. /Львiв, 1867. - Т.2-С.216-217/.
Вірш написано під враженням Стихотворение написано под впечатленями
розповідей про епідемію холери, яка от рассказов об энидемии холеры,которая
в 1847 — 1848 рр. охопила територію в 1876-1848 г.г. охватила территорию
майже шести губерній Російської почти шести губерний Российской
імперії, зокрема й Оренбуржчину. империи, в частности Оренбуржскую.
Безпосереднім свідком епідемії Непосредственным очевидцем эпидемии
поет не був. поэт не был.
Те, що він мав на увазі саме цю То, что он имел в виду именно это
подію, підтверджується первісним событие, подтверждается изначальным
варіантом першого рядка твору: вариантом первой строки произведения:
«Холера з заступом ходила». "Холера с заступом ходила".
Про холеру йдеться у вірші О холере говорится в стихотворении
«І знов мені не привезла...», "И снова тне не привезла...",
записаному в «Малій книжці» під № 55 записанному в "Малой книжке" под № 55
безпосередньо після вірша «Чума», непосрелственно после стихотворения
в листі до А.И. Лизогуба від "Чума",к в письме к А.И.Лизогубу от
11 грудня 1847 р.: «Холера, 11 декабря 1847 г.: "Холера,
благодарить Бога, минула нашу благодарение Богу, миновала нашу
пустиню, — а ходила близько». пустыню, - а ходила близко".
Про епідемію холери на півдні Росії Об эпидемии холеры на юге России
Шевченкові написав А. І. Лизогуб у Тарасу Шевченко написал А.И. Лизогуб
листах від 21 жовтня 1847 р. і в письмах от 21 октября 1847 г. и
15 липня 1848 р. 15 июля 1848 г.
Шевченко згадує холеру такожу вірші Шевченко упоминает о холере также в
«Ой не п’ються пива-меди...» стихотворении "Ой не пьются пива-меда.."
(див. коментар до цього твору). (см. комментарий к этому произведению).
Серед жертв епідемії була рідна Среди жертв эпидемии была родная
сестра поета — Катерина, про сестра поэта - Екатерина, о чём он
що він довідався значно пізніше. узнал значительно позже.
З погляду наступних подій С точки зрения на последкющие события
в історії України твір прочитується в истории Украины это стихотворение про-
і в символічному ключі, — як про- читывается и в символическом ключе - как
роцтво її майбутніх бід. пророчество её бед в будующем.
" І со святими не співала..." — Но "Со святыми..."-то не пела..." -
Йдеться про заупокійну молитву Речь идёт о заупокойней молитве
«Со святими упокой». "Со святыми упокой".
25 марта 2020-го года.