http://www.stihi.ru/2019/02/11/7235
(текст мовою без перекладу - саме отут...)
Дві болі, що таки зустрілись
На перехресті різних доль…
Ця зустріч – вирок: не судилось.
То ж не солодша ця юдоль…
Зазнаєш все про хліб гіркий
І про відчуження руки
Затиснутого в глиб пориву…
Є божевілля у цьому'…
Було б не втримати ту зливу,
Коли, усупереч всьому…
Та все ж нічого і не вийшло:
Обидва знишкли…
Вольный автоперевод на русский:
Две боли всё же повстречались
На перекрестье двух судеб.
Им приговор: – Не удавалось
Есть – в кои веки – чёрный хлеб,
Но с ощущеньем: пирожки,
Чей аромат плывёт в извивах…
Из отчуждённой взяв руки
Затиснутого вглубь порыва…
Не сумасшествие ли в том:
Изобразить пытаясь ливень,
Пробормотать: – Увы, не то…
Об этом помнить в час прилива –
И с ощущеньем «вопреки»…
А после сникнуть торопливо
И без касания руки,
До неизбежного отлива…
Погасит бакен огоньки –
Раскатятся все волны мимо…