Навчився я читати по губах,
і тішуся за кожної нагоди.
І це читання – дивної природи:
я знаю, де – ганьба, а де – мольба,
мов таємниці визнаю чужі,
мов зазираю в душі – глибше, глибше,
і там читаю те, що душі пишуть
для тих, хто хоче правди від душі.
А ще так дивно бачити кіно,
коли не співпадають губи з текстом...
І жаль, як каже щось вона з кокетством,
та видно по губах: їй – все одно...