редакція
І весна при розлуці плаче,
Та мені не дано й сльозинки...
Я у небо злітаю наче,
Щоб побачити всі картинки,
Де весна відігнала відчай.
За коханням лечу, неначе
Це у мене ввійшло зазвичай...
Тільки Друга втрачати важче!..
Хай не стрінемо гіршу долю!
Думки крає така картина…
Боже, не попусти сваволя, –
Молить серця мого жоржина.
28.02.2019 – 29.03.2020
Аватар з Інету
http://www.stihi.ru/2019/02/28/4803
(натхнення отут - дякую!)
Автоперевод вольного отклика Мирославе:
И весна в час разлуки плачет –
Мне не велено и слезинки…
В небо я бы взлетела, паче
Даже чаянья – зреть картинки,
Где весна отогнала слёзы.
За любовью лечу на крыльях –
Для меня так привычны грёзы…
Только Друга терять не в силах!
Пусть же нас не карает доля:
Перед нею мы не повинны.
Не позволит пусть своеволья –
Молит сердце, как георгина.