------------------------------------------------
Ирина Боговина
Іще слабка, з термометром у ліжку…
http://www.stihi.ru/2020/03/31/5764
***
Іще слабка, з термометром у ліжку,
Ангіна вирок винесла - лежать,
Ледь дибаю дістати з шафи книжку,
Або ж до кухні щось поїсти взять...
Два дні шмалив жар десь за тидцять вісім,
Согодні легше-тридцять сім і два,
Набридли з дня на день химерні вісті,
Від тих новин тріщить вже голова...
Часи для всих країн тривожні стали,
Як легко світ в одну мить сплюндрувать,
Хіба ж ми думали, хіба гадали,
Що люд почне, як мухи, знов вмирать...
Досадно, прикро, ворог невидимий,
Чи довго маски людству не знімать,
Той мир не наш вже буде, нелюдимий,
Ні руку другу дать, ні обійнять...
Світ роботів нагадує мир звісно,
Оце так дожились, япона мать,
Заразу ту підкинув хтось навмисно,
Хотілося б в обличчя сволочь знать!..
Транслює знов екран -сидіти вдома!
Не вештаться, по хліб, по сіль бігом,
Цвіте вже сад, причина та вагома,
Та цвіт прийдеться споглядать за склом...
Таємне все стає нарешті явним,
Пройде страхіття час, весна кругом,
Світ стане доброзичливим, знов жвавим,
Рахунки лиш зведе з всесвітнім злом...
Іще слаба, з термометром у ліжку,
Ангіна вирок винесла -лежать,
Ледь дибаю дістати з шафи книжку,
Або до кухні щось поїсти взять...
Сади цвітуть, від пахощів аж втома,
Бум абрикосовий буяє під вікном,
Сидіти вдома всім, сидіти вдома,
Щоб не зіткнуться із всесвітнім злом!..
********************************************888
Еще слаба, с термометром в постели,
Ангины приговор - должна лежать,
Едва хожу - поесть( с утра не ела!)
Или из шкафа чтобы книжку взять…
Два дня был жар за тридцать восемь где-то,
Сегодня легче - тридцать семь и два,
Ещё и вести надоели эти,
От них трещит сильнее голова...
Часы для всех краёв тревожней стали,
Легко в одно мгновенье мир пятнать,
Да разве думали мы все, гадали,
Что люд начнёт, как мухи, умирать…
Досадно и обидно, враг незримый,
Сколь долго маски людям не снимать?
Вдруг мир не наш уж будет, нелюдимый,
Руки друзьям не дать и не обнять…
Мир роботов напомнил мир нам сразу,
Вот это дожились, япона мать,
Кто же подбросил эту нам заразу,
Хотелось бы в лицо ту сволочь знать!..
Транслирует экран – сидите дома!
НЕ шляйтесь, в магазины лишь бегом!
Цветёт уж сад, причина та весома,
Да цвет придётся видеть за стеклом...
Всё тайное пусть станет явным скоро,
Страх временный пройдёт, весна кругом,
Мир будет дружелюбным, ярким снова,
Вот только счёт сведём с всемирным злом...
Еще слаба, с термометром в постели,
Ангины приговор - должна лежать,
Едва хожу - поесть( с утра не ела!)
Или из шкафа чтобы книжку взять…
Сады цветут, от ароматов томно,
Бум абрикосовый буянит под окном,
Сидите дома все, сидите дома,
Чтоб не столкнуться со всемирным злом! ..
***