Цей день я, доню, пам`ятаю до дрібниць,
Не раз тобі про це розповідала,
Життя така непередбачувана річ!!!
Я так на свою дівчинку чекала.
Неначе Всесвіт розчинився у тобі,
І я над крихіткою розгортала крила,
Від болей, від образ і від біди.
Завжди собою захистити я хотіла.
А ти розумницею й ніжною росла,
І я за тебе, сонечко, молилась.
Щоб твоя доля світлою була.
А очі тільки щастям щоб іскрились.
Доросла донечка, - то зовсім інший світ,
Своя сім`я, свої смаки й закони,
Бажаю в щасті жити сотню літ,
Без непорозумінь і перепонів.
Але ж ніяк в житті без перешкод,
Тож в найскрутніші миті і хвилини,
В під`їзді набери нехитрий код .
Прийди в свій дім, де ти завжди дитина.
І я тебе до серця пригорну,
Не хочеш, я нічого не спитаю,
Скажу лиш, що пишаюсь і люблю,
І пам`ятай, завжди тебе чекаю.