Він спав в нерухомій кімнаті,
Вона йому вкотре снилася
В далекому своїм Манхетені,
Най би вона провалилася.
Він спав у своїй кімнаті,
Їй гроші платив Рокфеллер.
Апартмент $три тисячі двадцять,
Емпайр затуляє Атлантики берег.
Єдине, що їх об'єднало - це
кілька десятків побачень.
Єдине, що розділяло - п'ять років
Та вічність -
на остачу.
Він спав в нерухомій кімнаті,
Вона пускає коріння:
Рослинами в своїй хаті,
Саркомою в сновидіння.
Співає жаданівські вірші,
Затягує дим із бонга,
Бавиться лізергіном -
Робить усе, як і вчора.
По сотням своїх побачень,
По тисячі тіндерних лайків
Їй не до його пробачень,
І не до своїх коханців.
Вона все ще вслухається в тишу,
Вона виглядає темряву.
Трохи нагадує мишу,
Неспішно йдучи Бродвеєм.
Вона зайняла свою нішу,
Складає свої морфеми,
Вплітаючи їх у вірші,
Ховає собі під дерму.
Пристрасно вивчає науку
І мови програмування.
Розумна гламурна сука,
Їй не до його кохання.
Сидить у бетонному череві,
Грає собі на нервах...
У неї - свої проблеми.
У неї - інщі теми.
Він просто трапився долі.
Він всесвітом помилився.
Він спав в нерухомій кімнаті,
Най би він провалився.