Скільки трун ти готовиш для нас?
Скільки трун ти готовиш для нас?
У сльозах утопає весна,
Бачу тільки скручені руки,
Вічний голод і тривожні серця.
Скільки крові ти черпнеш із грудей?
Скільки криків видавиш з легень?
Скільки будеш стояти в очах?
Ти у злиднях, у лахмітті прийшла,
Щоб топити і гризти живе,
І завжди мовчазна коло ями,
Ти на груди жбурнеш сірий камінь.