збірка "Годинникові піски"
Чи у серці свіча полохлива горить,
чи усмоктує душу безвірну безодня:
ми – краплини малі у потоках століть,
ми – піщинки Господньої волі сьогодні.
В Книзі Світу давно перелічені всі.
Поіменно Всевишній усіх пам’ятає.
На сувоях огрому шляхів і часів
світ в годинник стікає чи пеклом, чи раєм.
Заховається доля, як свічка в пітьму.
Сенс життів і буття все змете, наче повідь.
Раптом випаде день осягнути комусь,
зрозуміти: життя – то лиш черга на сповідь?
Тихо скрапують дні. Скільки важить душа?
Знову слабко всесвітні хитнулися ваги.
Знов піщинка у безмір якась вируша…
Ми – піски з голосами пустельників спраглих.
05.2019 ;