Уже весна, крокує квітень містом,
Похмуре, сіре, тане наче сніг,
Привітне сонце заливає світлом
Той час що уповільнював свій біг
У височінь пірнає думка світла,
І цвітом білим лине в далечінь,
Весна в душі давним давно розквітла,
А ця пора, це тільки її тінь.
Коли на серці холод і тривога,
Спекотне літо буде мов зима,
Дорога наша, то дорога Бога,
Вона з любові, віри і добра...