Радой Ралин
Гермес і скульптор
Гермесу, богу торгівлі, закортіло дізнатися, чи в достатній мірі його шанують люди. Як би то це влаштувати? Звичайно, якщо він заглибиться в середовище людей мистецтва, адже вони є найвірнішими виразниками громадської думки і настроїв! Отже якось він під виглядом звичайнісінького чоловіка зайшов у майстерню до одного скульптора. Показав на статую Зевса: «Скільки коштує?»
— Одну драхму.
— А статуя Гери?
— Дві драхми.
— А статуя Аполлона?
— Три драхми.
— А статуя Гермеса?
— Якщо купиш бодай якусь з тих статуй, тоді матимеш її у подарунок.
— Як у подарунок?
— Коли в мене нема дрібноти на решту, зазвичай я віддаю її.
Злютований Гермес забув про своє маскування, і скульптор впізнав, хто є насправді його клієнт.
— Як смієш ти призначати таку образливу для бога ціну?
— Ти, Гермесе, — відповів скульптор, — можеш визначати якість і ціни на оливу, маслини, ковбаси та рибу, тільки не оцінювати мистецтво.
Відтоді Гермес зненавидів митців і допомогає лише тим, хто крамарює.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Радой Ралин
Хермес и скулпторът
Хермес, богът на търговията, поискал да узнае, тачат ли го достатъчно хората. Как може да разбере това? Естествено, като влезе сред хората на изкуството, нали те са най-верни изразители на обществените мнения и настроения? Явил се под образа на човек в ателието на един скулптор. Посочил статуята на Зевс: «Колко струва?»
— Една драхма.
— А статуята на Хера?
— Две драхми.
— А статуята на Аполон?
— Три драхми.
— А статуята на Хермес?
— Ако купиш коя да е статуя, нея ще ти я дам бакшиш.
— Как така бакшиш?
— Когато нямам съвсем дребни за връщане, нея давам.
От яд Хермес загубил цвета на маската си и скулпторът познал кой е клиентът му.
— Как смееш да слагаш такава обидна за един бог цена?
— Ти, боже Хермесе — отвърнал скулпторът, — можеш да определяш качеството и цените на зехтина и маслините, на саздърмата и рибата, но не и да оценяваш изкуството.
Оттогава нататък Хермес намразил хората на изкуството и помага само на ония, които са същевременно и търговци.