Крізь небо падав промінь.
Ніхто не знав звідки він прилетів.
Він був яскравий й пекучий, як пломінь.
Дивитись на нього ніхто не хотів.
Коли крізь небо впаде він на землю,
Пронісшись там, де завжди було темно,-
Комусь той промінь зігріє долоні,
Когось той промінь вдарить у скроню,
А може, потрапивши в фокус незвичайного скла,
Залишить на лавці у парку ім'я.
А може, той промінь впаде в океан,
Може, той промінь поглине туман,
Може, той промінь щезне безслідно,
Й ніхто за ним не бігтиме слідом..
Крізь небо падав промінь.
Дивитись на нього ніхто не хотів.
Він був яскравий й пекучий, мов пломінь.
Ніхто не знав
звідки він прилетів.