Автор: Олександр МАЧУЛА, Украіина
Страница автора: http://www.stihi.ru/avtor/richterrr
Перевела с украинского языка Инесса Соколова
Оригинал
Вона ще може
http://stihi.ru/2018/10/04/8076
Не плаче, не ридає сильна жінка,
а на обличчі – спокою стіна.
Ніколи і нізащо – ні сльозинки!
Із пам’яті вже стерто імена
отих, колись що завдавали болю,
і тих, що марно чешуть язики…
Ніхто не зломить нежіночу волю!
Та все ж і їй даються узнаки
і нинішні незгоди, і минулі,
безсонні ночі й непроглядні дні.
Свистять над головою мовби кулі
невтішні часом спогади, сумні…
І посмішку величну на обличчі
вона постійно з гордістю несе,
немов своїй гіркій планиді кличе,
що сильній жінці до снаги усе.
Та серце лиш на вигляд скам’яніло,
бо все ж заниє інколи на мить,
коли впіймає погляд чийсь несмілий…
Вона ще може й хоче полюбить!
Вона ще може віддано кохати,
віддати серця й тіла свого жар,
як в юності невтомно дарувати
любові шквал і пристрастей пожар!
04.10.2018
---
В моём переводе:
Она способна, может полюбить!
Она сильна, не плачет, не рыдает,
есть на лице спокойствия стена,
Ни капли слёз, их словно и не знает!
Из памяти уж стерлись имена
тех, что когда-то истязали болью,
теперь другие чешут языки…
Но не смогли сломить стальную волю,
стараниям предвзятым вопреки.
Всё, что сейчас и в прошлое минуло,
вал разногласий и в тумане дни,
свистят над головою, словно пули,
воспоминанья тяжкие одни…
Улыбку сохранила и обличье,
себя по жизни с гордостью несёт,
несладкое к себе не редко кличет,
подобной женщине под силу всё.
А сердце с виду лишь окаменело,
замрёт бывало, или станет ныть,
когда поймает взгляд его несмелый,
Она, пожалуй, может полюбить!
Себя отдать любви, всю без остатка,
и нежность сердца, с нею тела жар,
без устали, как в юности, не жалко,
любовный шквал дарить и свой пожар.