Как раскраснелись яблоки-цыганки.
В высоком небе слышен птичий гам
И огоньки костров, словно цигарки,
Ночами дотлевают по садам.
Сады стоят продутые ветрами,
Листва летит вдогонку сентябрю,
А я, статист в разыгранной здесь драме,
Сгребаю их... сгребаю и палю.
Они горят и тихо исчезают,
Земле притихшей руки золотят.
Простилось лето, вот и облетают,
а облетели вот и шелестят.
***
почервоніли яблука-циганки
високе небо проворонив дах
і вогнища мов кинуті цигарки
щоночі дотлівають по садах
сади стоять обдмухані вітрами
листки летять киваючи гіллю
і хто тут я статист цієї драми
згрібаю їх згрібаю і палю
вони горять нічого не питають
німим городам руку золотять
минуло літо от і облітають
а облетіли от і шелестять.