Олена Таран
Я хочу відтворити мить…
А вітер грається птахами,
Дерева чорними руками
Небес розкреслюють блакить.
Я хочу малювати час…
А день стікає в ніч крізь пальці.
Дерева — чорно-білі старці,
Корінням відчувають нас.
Дерева… Сходжені дороги
Крізь сон розпахнутих дверей.
Мій світлий клене, між людей
Так важко залишатись Богом.
ПЕРЕВОД Г.Матросовой
Хочу мгновенье передать…
Играют птицы с облаками,
Деревья черныи руками
Расписывают неба гладь.
Хочу я время рисовать…
День утекает в ночь сквозь пальцы.
Лишь корнями деревья – старцы
Услышат, что хотим сказать.
Давно исхожены дороги
Сквозь сон распахнутых дверей.
Мой светлый клен, среди людей
Так трудно оставаться Богом.