серце

Анатолий Ник Галич
Моє серце випало з грудей.
Воно вдарилось об краєчок столу.
Не витримало удару, бо було ще крихке,-
І друзки полетіли додолу.


Всі стояли й дивились, відкривши роти,
Як вони опускались мені до ніг.
Я не встиг підхопити жодного з них,
І ніхто мені не допоміг.


На дерев'яній підлозі, біля дерев'яного столу
Лежало моє серце, розбите ущерть.
Я ще трохи подивився на нього з нудьгою..
Потім обернувся
            й пішов собі геть.