Biйна

Пётр Троян
Звична, наче кава з ранку,
Чи "МартIні", кому як,-
Із латуні лихоманку
Ллє неввічливий босяк.
Б’ється в двері – не відкрию,
У вікно,(як пощастить)
Я собі зламаю шию –
Боже, звідки ж прилетить?
Феєрверки і салюти
Кожен ранок, день і ніч,
Серпень, вересень і лютий,
В цьому світі й потойбіч.
Ми з тобою наче рідні:
По підвалах, потім в сон,
Нерозлучні і гібридні,
Серце з градом в унісон.
Скільки можна вже дивитись,
У печінках на всі дні,
Нам потрібно розлучитись,
Бо обридла ти мені…