(байка)
Бджола, велика трудівниця,
Завжди літала в дні ясні –
Збирала мед, як і годиться,
Співала радісні пісні,
Бо праця радість дарувала,
Бо труд її ще й користь ніс:
На пасіці комахи брали
Не тільки мед – прополіс, віск…
Прочув про Бджілку якось Трутень,
На пасіку він завітав:
– Так далі не повинно бути –
Це ж каторга, а не життя!
Ти – все одна, а це – не вірно…
Послухай, Бджілко, ти мене:
Ми створимо медову фірму,
Я буду в фірмі тій завмед.
Братів візьму – вони теж Трутні:
Один – завбух, другий – завгар.
Ми бізнес створимо могутній!
Ти лиш літай, збирай нектар!
Ти згодна? Що ж, тоді – до діла!
Роботи – непочатий край!..
Осу завкадрами зробили,
Став ревізором Клоп-шахрай.
Рекламувати Дзиґа стала,
Бо був язик – мов кулемет.
Вона літала й стрекотала:
– Купуйте мед! Купуйте мед!
Взялись за справу Трутні-братці,
Роздулись штати в фірмі цій:
Інструктор з охорони праці,
Завскладів три, інспектор цін…
Зростала фірми скрізь мережа –
З розмахом Трутні все вели!
Завмедом ордена одержав,
Медалі іншим всім дали.
Лише одній, що мед носила,
Лише подяка їй була…
Хто ця одна, ви зрозуміли –
Звичайно ж, це була Бджола.
Не буду говорити більше –
Від гніву вже мене трясе.
Мораль сказати? А навіщо?
Без неї зрозуміло все.
16.05.2020 р.