Леся Українка
Нічка тиха і темна була.
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була…
Вітер сумно зітхав у саду.
Ти співав, я мовчазна сиділа,
Пісня в сердці у мене бриніла;
Вітер сумно зітхав у саду…
Спалахнула далека зірниця.
Ох, яка мене туга взяла!
Серце гострим ножем пройняла.
Спалахнула далека зірниця…
Ночка тихой и тёмной была.
Я стояла, любимый, с тобою;
На тебя я смотрела с мольбою;
Ночка тихой и тёмной была…
Ветер грустно в саду затихал.
Ты всё пел, а я молча сидела,
Песня в сердце моём зазвенела;
Ветер грустно в саду затихал.
И вспорхнула далёко зарница.
И печаль меня тут же взяла!
Сердце острым ножом проняла.
Ведь вспорхнула далёко зарница. (17.05.2020)