Ти торкнувся душі і вона розцвіла,
В мить, Твоєю я стала, Ісусе!
І тепер, в світі відчаю, горя та зла
Я нічого уже не боюся.
Хоч вирує навкруг суєти ураган,
Серцю боляче чинять усюди,
Пригорнусь до Твоїх я, Спасителю ран,
І своїх відчувати не буду.
Хай гримить громовиця, і злива хай ллє ...
В ній побачу я дивні потоки
Тих немеркнучих благ, що Своїм Ти даєш!
Наді мною Твоє пильне Око!
~ДЛВ~
22.05.2020