Когда с собой наедине
(Что происходит крайне редко),
Всё изнутри, а не извне,
И запашок возможен едкий.
Когда наедине с собой,
То притвориться очень трудно.
Соблазн познать себя большой.
Ты видишь сам, какой ты нудный?
Наедине с собой нельзя
Солгать. Бывает очевидна
Гнилая сущность. Шепчет: "Стыдно!"
Нам совесть, пальчиком грозя!
Ты вдруг поймёшь, кто ты таков.
Что, сам себе неинтересен
И от себя ж бежать готов?
Твой мир невежествен и тесен?
А может быть, наоборот,
Тебе понравится "пустыня",
И дух, и разум не остынет
И станет очевидным плот,
Что вынесет тебя на брег
Из этой жизненной пучины,
Что был нелеп и глуп твой бег
Средь пауков и паутины...
Благодарю Мирославу Стулькивскую за перевод на украинский язык:
http://stihi.ru/2020/05/24/8552
Iз собою наодинцi
Мирослава Стулькивская
Коли з собою наодинці,
І хочеш сам себе пізнати,
Ти не прикинешся чужинцем
Перед собою. Не сховатись
Тобі у "пустці". Тут важливо
Побачити прогнившу сутність.
Собі збрехати неможливо,
Хоч в тім велика є спокуса.
Коли з собою віч-на-віч,
В душі прокинеться, мов сповідь,
Та, що є світлом протиріч, -
У серці вистраждана совість.
І зрозумієш, раптом, хто ти,
Що сам собі ти не цікавий.
І очевидним стане спротив -
Твій світ тісний, недосконалий.
А може бути, навпаки,
Тобі сподобається "пустка",
І дух, і розум все відпустить.
Пліт відшукаєш залюбки,
Що винесе тебе на берег
З життя застою і рутини,
Де так безглуздий і нікчемний
Біг з павуками в павутинні...
/вільний переклад з російської/