Доченьке

       

Ой,співала матінка пісню колискову
Та прохала донечці долю світанкову,
День у день все мріяла, Бога все благала,
Щоб її красунечку доля обіймала.

Все раділа крихітці, купала росою,
Щоб рум`яне личенько не вмилось сльозою
І зростала донечка в затишку й любові,
В атмосфері ніжності, в лагідному слові.

Покохала дівчинка, серденько тріпоче,
Закрутили голову мрії ті дівочі,
Тільки б його бачити, чути його голос,
Пестити ті кучері, що мов стиглий колос.

Підкажи, матусенько, що мені робити,
У таку годиноньку – плакать чи радіти?
Бути неприступною? Почуття сховати?
Щоб брудним пліткарочкам  привід не давати?


Доню моя милая, любов – це дарунок,
Шануй свої почуття як вищий ґатунок,
Хай обійми розкрива доленька щаслива
І любов щоб навіки, і міцна родина!