Вишивана моя Україно!
Барволисто- квіткове дівча!
Ти найкраща з країн, наче диво,
Скромна й ніжна, як янгол свята.
Посміхаються барви з сорочки
І волошки блакиті небес,
Візерунки лягають в рядочки
Для синочків і для принцес.
Квіти мальви розкішні ожили
На ллянім дивовижнім шматку
Й журавлі до небес полетіли,
І пташки заспівали в саду.
Дивна сила в тієї сорочки,
Бо в дівчат дивовижна краса,
Волю й мужність, завзятість досхочу -
Мати дітям навік вишива.
Наче райдуги дивні світанки
Ожили у руках матерів
Розлилася ріка візерунків,
Край чарівний український ожив.
Фото: Інтернет ресурс.