Алесь Дудар. За моим окном - обрывы...

Ген Жэстачайший
Алесь Дудар
«За моим окном - обрывы...»

За моим окном - обрывы,
А на дне - дороги стук.
В проводах бежит пугливо
солнце - огненный паук.

Лижет жёлтую брусчатку
Светотени серый край -
Ярко ставит отпечатки
Звонкой искрою трамвай...

Ах, я знаю!.. Звонким гулом
Утром вспенятся гудки,
Загудит завод, как улей,
Запыхтят грузовики...

Эй, оставленная пашня!..
Над рекой сутулый клён!..
Поднялся росток вчерашний -
Металлический пион...

Может, завтра паровозы
Загудят среди лесов,
Зазвенят, быть может, лозы
Под отклёпаной косой...

За моим окном - обрывы,
Под балконом скачет тень...
Здесь весною говорливой
Расцветать деревьям лень.

Не запенится под сенью
Жёлтотканая трава...
Звонко лязгает о землю
Веком будущим трамвай.

фото - Алесь Дудар
———————————

Алесь Дудар
«За маім акном - абрывы...»

 За маім акном - абрывы,
а на дне іх - пыльны брук.
Ў дротах мечацца пужліва
сонца - вогненны павук.
 
Ліжа жоўтыя каменні
ценяў шэрая кайма -
звонка ляскае аб землю
іскрай звонкаю трамвай...
 
Ах, я знаю!.. Звонкім гулам
ўспеняць раніцу гудкі,
загудзіць завод, як вулей,
запыхцяць рухавікі...
 
Гэй, далёкія палеткі!..
Над ракой сутулы клён!..
Наш пасеў жалезных кветак
забуяніў над зямлёй...
 
Можа, заўтра паравозы
загудзяць паміж лясоў,
можа, звякне вербалоззе
намі зробленай касой...
 
За маім акном - абрывы,
пад балконам скача цень...
Тут вясною гаварлівай
сіні клён не расцвіце.
 
Не запеніць тут адценняў
жаўтатканая трава...
Звонка ляскае аб землю
векам будучым трамвай.
 
1925