В радощах, без боли

Вера Кириченко
В радощах без болі

Люблю тебе такого, як ти є -
Нестриманий, але сміливий.
Ти — запізніле щастячко моє,
Талановитий і вродливий.

За що мене тоді ти  покохав,
Ту жіночку з села, не модну,
І зразу нареченою назвав
Без зайвих сумнівів, прилюдно.

Повірити в це щастя не змогла.
Я зашарілась, розгубилась
І відповіді зразу не дала,
А потім довго вже жаліла...

Пройшло з тих пір багато тих років,
Як знову я тебе зустріла.
Ти всі ці роки в самоті провів,
А я недавно овдовіла...

З’єднала нас з тобою навіки
Щаслива у коханні доля,
І всі, що залишились нам роки,
Ми проживемо в радощах, без болі.
1997р