Не впізнаю в повній мірі
Й повз проскочу - спокій,
Бо добу, як вже не вірю
Відьмі синьоокій.
Наче пострілом у спину,
Погляд - кат жорстокий...
Бо добу і три хвилини
Відчуваю спокій.
У кав'ярні з чашки ліки
Повернуть людину -
Я тебе забув навіки
За добу й годину.
Буду жити тихо далі:
Спогади в підтримку,
Влітку пиво і сандалі,
Ковзани узимку...
Книга й кава - все що треба,
Смажена гомілка...
Якось я ж прожив без тебе
Аж із понеділка.