Ранок

Людмила Стременовская Полищук
Промені присіли на верхівки лип
Бавлячись із тінями, що повзуть додолу,
У дворі нагострює косу дід Пилип-
Трави б покосити (розрослись довкола)

У відро акація кине пелюстки,
Квартою зачерпую ту живу водицю,
Із дитинства згадую мамині казки-
Як упала зіронька в глибину криниці

Хто цеберцем зіроньку ту дістане з дна,
Той врятує донечку Місяця старого.
У подяку щастячко принесе вона,
Місяць осяватиме Вам завжди дорогу.

Ранку посміхаюся, радіє душа,
Черешні вродилися цього літа рясно
На леваді грається, збрикує лоша,
Земле моя рідна, яка ж ти прекрасна!