Мій подих злітає у синю блакить,
Мов дим, розчиняється вітром,
Здіймається, квітне і знову летить,
Мов птах самотою розбитий.
Тернистим шляхом, повз берізки гнучкі,
Крізь верби й високі тополі,
Летить над водою, в сліпу далечінь,
Мов птах із полону на волю.
До тебе летить, але вітер німий
Всі сили його відіймає –
Якби ж то ти знала, як важко мені,
Коли тебе поруч немає.