Безжальним часом страчені,
лиш згадкою позначені
млин, гребля і комора.
Але діди-опори
стирчать з води, як ко`рені, -
море`ні, та не змо`рені,
готові ще стояти
і білий світ тримати.
01.05.2020.
Вірш навіяно наведеною світлиною Олександра Фролова (м. Київ), святом трудоголиків і симпатією до тих, кого вік гартує.
Подстрочник
Безжалостным временем уничтожены,
лишь воспоминанием мечены
мельница, плотина и амбар.
Но деды-опоры
торчат из воды, как корни, -
морёные, но не заморённые,
готовые дальше стоять
и белый свет держать.