Як жаль...

Дитинство наше золоте
У згадках сонечком нам сяє.
Як жаль, що час летить вперед
І нас назад не повертає...

А хочеться хоча б на мить
У світлий час той повернутись,
В минуле двері відчинить
І до матусі пригорнутись.