Десь далеко за обрієм, серед морів ,
Там, де воду беруть кольорові веселки,
Прокидається літо із зоряних снів
І приходить на землю піснями сопілки .
Вже від ранку приводить в порядок луги,
Найдрібнішу травинку закутує в роси,
Кучерявить вербАми річок береги
Й солов’ям награє їх останні романси.
На полях неозорих наводить свій лад ,
Розмальовує ягоди в кОльори пишні ,
Біля кожної хати заходить у сад
І солодкого соку вливає у вишні.
Доторкається пензлем до схилів гірських,
Заливає їх сотнями барв кольорових,
Додає ароматів квіткових таких!,
Що й позаздрить дизайнер парфумів чудових...
Сонце вдень спекотить, нагріваючи ніч,
Вітерець відчищає небесні простори,
Щоб закохані , ввечір, могли пліч-о-пліч,
Долітати до мрій, розглядаючи зорі...
...А ви теж відкривайте нароствір вікно -
Хай вам літо принесе пахучої тиші ...
Хай наповнить не тільки кімнати теплом,
А й зігріє нам з вами схолоджені душі ...