Давно, в бабусинім селі
Здавалось все таким великим,
То мабуть ми були малі,
Чи то все зменшилося з віком.
Колись, в бабусинім селі
Корівок в полі випасали,
Жуків шукали у землі
І бідних пташок "рятували"
Було в бабусинім селі
Так добре й тихо вечорами,
Хрущі в кленовому гіллі
Кружляли наче літаками.
Часи в бабусинім селі,
Колись так швидко пролітали.
Був хліб з варенням на столі
Та молоко, часник і сало.
А ще в бабусинім селі
Любили ми на сіні спати,
Вмостившись наче королі
Могли до ранку реготати.
Як часом хочеться в село,
Де стало все таке маленьке,
Дитинство світле в нім пройшло,
Там серцю все таке рідненьке...
Люба Охман.