***

Ти собі на втіху посадила квіти.
Радуються тихо і дорослі й діти.
Ти красу  створила на своїй ділянці
Вранці на росі натирає глянці
Сонечко привітне.
Ти така тендітна
В небесах далеких.
Бачиш з неба Землю,
Крилату лелеку,
Ніжний поцілунок шлю своїй єдиній Мамочці ріденькій у безкраї сині!
Я цілую ніжно, Мамо, твою квітку.
Глянь, вона розквітла, хоч спекотно влітку.
Посміхнуся я в небо безкрає!
Помолюся, бо серце так крає
Смуток. МАТУСЮ,  І із Раю
Подивися мені щиро в очі!
Як Тебе обійняти я хочу!
І цілую троянди  красиві,
Скроні, Мамо, сріблясті, бо сиаі...
Хочу пташкою в небо до Тебе,
Та земні в мене є ще потреби.