Між катренами – чиста смужка
залишається назавжди,
наче вірша рядки, мов дружки,
не ступають на сніг фати.
Чиста смужка – мов наречена,
у якої ще вічність мрій.
Наче місце для слів в катрени –
дружки ще залишили їй.
Так і йде поміж чорних – біла.
Може, виникне думка ще...
І хвилює, мов світле тіло.
І бажання рядків пече...
________________
Foto Olga Hnatyuk