«Ритмы» Леся Українка
3
Якби оті проміння золоті
у струни чарами якими обернути,
я б з них зробила золотую арфу, -
в ній все було б ясне – і струни, й гуки,
і кожна пісня, що на інших струнах
бринить, мов голос вітряної ночі,
бриніла б на моїй злотистій арфі
тим співом, що лунає тільки в снах
дітей щасливих. Туга б відкотилась
від гуків тих геть-геть удалину,
мов білі тумани, пройняті сонцем,
що здалека леліють, наче злото,
не хмарою, а мрією здаються.
І жалі всі, в гармонію з’єднавшись,
Озвались би, мов хори в емпіреях...
14.09.1900
--------------------------------------------------------
«Ритмы» Леся Украинка
3
Когда б лучи вот эти золотые
Каким-то чудом в струны превратить,
Я сделала бы золотую арфу, -
Всё было б ясным в ней – все струны, каждый звук,
Любая песня, что другие струны
Играют, словно песнь ночного ветра,
На моей арфе золотистой бы звенела
Напевом, что баюкает во снах
Детей счастливых. Грусть бы откатилась
От звуков тех куда-то далеко
Туманом белым, что пронзило солнце
И что вдали мерцает, словно злато,
И смотрится не тучей, а мечтою.
Гармония бы боль объединила,
Её озвучив хором в эмпиреях… (8.06.2020)