Ритмы-7. Леся Украинка

Ольга Кайдалова
«Ритми-7» Леся Українка

О, як то тяжко тим шляхом ходити,
Широким, битим; курявою вкритим,
Де люди всі отарою здаються,
Де не ростуть ні квіти, ні терни!
Здалека вабить, мріє те верхівя,
Що так палає золотим пожаром!
Непереможно прагну я поставить
Там високо червону короговку,
Де й сам орел гнізда не сміє звить!

Як порива мене палке бажання
Піти туди пісками, чагарями,
Послухати гірської пущі гомін,
Заглянути в таємную безодню,
З потоками прудкими сперечатись,
Поміж льоди дістатись самоцвітні,
Збудити в горах піснею луну!
Проводарем хай служить короговка,
Нехай тримає на слизькій дорозі,
Аж поки на верхів’ї не замає,
Змагаючись проти гірського вітру.

Коли ж мене на півдороги стріне
Важка лавина і впаде, мов доля,
На голову мою, тоді впаду я
На сніг нагірний, мов на білу постіль.
Хай по мені не плачуть смутні дзвони,
Хай заспіває вільний, дзвінкий вітер,
Закрутиться метелиця весела,
І зарояться сніжні зорі колом
І з поцілунками холодними закриють
Мені палкі та необачні очі…

16.08.(1901)
-----------------------------------
«Ритмы-7» Леся Украинка

О, как же трудно тем путём ходить,
Широким, битым и покрытым пылью,
Где люди все мне кажутся лишь стадом,
Где не растут цветы или шипы.
Издалека манит меня вершина,
Что так пылает золотым пожаром,
И непременно я хочу поставить
Там высоко багряную хоругвь,
Где сам орёл не смеет свить гнездо!

Как меня гонит жаркое желанье
Пойти туда кустарником, песками,
Послушать шелест листьев в горной пуще,
В таинственную пропасть заглянуть
И с быстрыми потоками поспорить,
И среди льдов набраться самоцветов,
И эхо песней разбудить в горах!
Проводником пускай хоругвь мне служит,
Пускай поддержит на дороге скользкой,
Покуда на вершине не заблещет,
Сопротивляясь горным всем ветрам.

Если ж меня на полдороги встретит
Лавина тяжкая и упадёт, как доля,
На голову мою, то упаду я
На горный снег – на белую постель.
Пусть звоны смутные тогда по мне не плачут,
Пусть запоёт свободный, звонкий ветер,
Закрутятся весёлые метели,
И звёзды снежные начнут роиться вихрем
И с поцелуями холодными закроют
Глаза горячие беспечные мои… (16.07.2020)