Відгуки. Леся Українка
Пролітав буйний вітер над морем,
По безмірнім, широкім просторі;
Білі хвилі здіймались високо,
І знялися од вітру ще вище,
Загукали, як військо вороже,
Заглушили вони буйний вітер.
Пролітав буйний вітер в пустині,
По безкрайому, мертвому полі.
Закрутились пісковаті вихри,
Простяглись геть під небо високе,
Наче велети люті, страшнії,
І розсипались, впавши звисока;
Смерть покрила слід буйного вітру.
Пролітав буйний вітер край вежі,
Що стояла самотно на кручі,
Там знайшов він Еолову арфу.
Він шарпнув її довгії струни,
І всі струни озвалися співом,
Лагіднішим од вітру дзвінкого.
Буйний вітер замовк, пролетівши,
Але арфа ще довго бриніла…
1896
--------------------------------------------------
«Отголоски» Леся Украинка
Пролетал буйный ветер над морем,
По безмерным, широким просторам;
Волны пены вздымались высоко
И от ветра поднялись повыше,
Зашумели, как ворогов войско,
Заглушили они буйный ветер.
Пролетал буйный ветер в пустыне,
По бескрайнему мёртвому полю.
Закрутились песчаные вихри,
Протянулись до самого неба,
Словно страшные великаны,
И рассыпались, сверху упав;
Смерть покрыла след буйного ветра.
Пролетал буйный ветер у башни,
Одиноко стоявшей на круче,
Там нашёл он Эолову арфу.
Дёрнул ветер протяжные струны,
И все струны ему отозвались
Нежной песней от звонкого ветра.
Буйный ветер замолк, пролетевши,
Только долго та арфа звенела… (17.07.2020)