І знову дощ. Вже вкотре в ніч іде,
А в день покрите хмарами все небо,
Лиш інколи той промінець впаде…
Не стало навіть чути птахів щебет!
Отак і душенька моя, мовчить,
Без сонечка не хоче і співати,
Погода ця не солодить, гірчить…
То як же мені душу вгамувати?
Я через силу пісню заведу,
У розумі зміню землі окраси,
І мрією у весну забреду…
Весняний день… Які його прикраси!
Кохання барви (сльози на щоці),
Подяка Богові, що є в нас дар любити,
З’явилася усмішка на лиці...
Життя іде, і щастя в тім, щоб жити!
28.07.2020