Возьми в полон

Екатерина Першакова
Обійми мене, візьми в полон,
Оливу на віки мої поклади!
Я так хочу з Твоїх долонь,
Їсти вічного життя плоди.

Одягни мене у білий льон,
І імя моє запиши у сувій,
Щоб я знала, що то не сон,
Ти навіки Спаситель мій!

Я молю тебе, Боже, дай мені,
Свою дивную вранішню зірку,
Щоб я грілась у її пламені
У часи, коли стане гірко.

Нагодуй мене Своєю манною,
Напої мене Своїм Словом,
О, мій Агнець, що був зАклний,
За гріхи цього людства злого.


Постукай до мене з дороги,
Сядь разом зі мною поїсти,
Зроби опорою Своїх чертогів,
Хранителькою Твоїх істин.

Даруй мені Свою перемогу,
І право біля Свого трона,
Святії Твої обійняти ноги,
Й покласти на Тебе корону.

Так прийди ж мій Господь, прийди!
Візьми мою душу в полон.
Щоб я вічного життя плоди,
Їла з Твоїх долонь.