Коли надбаю щось і щось втрачаю,
І розуміння, і надія в мене є.
Я уповаю – все що маю і не маю,
З покон віків, Господь, Твое!
Й можливо, що не дуже і важливо,
Що ми придбали у житті земнім.
Господь, Ти Той, Хто в світі творить диво,
Все, що потрібно Ти даси мені.
Тому у пошуках нетлінного багатства,
Що на відміну від земного не мине,
Я без усякого сумнівного луквства,
Вповаю тільки на одне.
Щоб Ти , Мій Бог, зберіг від марнотратства,
На цім земнім шляху мене,
Щоб дав завжди шукати Боже царство,
І буде інше все мені дане.