Серпень

Наталия Бучковская
Сонячних променів сито і золотисті отави.
Серпень серпанком в літо і зорепадом дощить.
Втішитись дивосвітом... Впасти  в духмяні трави.
Спогадами дитинство солодко так щемить.

Рясно вродили сливи. І медоносять бджоли.
Знову світанки в росах й ніжна небес блакить.
Скрикнув птах полохливо. Дітям за місяць до школи...
Вітер сріблом у коси. Час невблаганно летить.