* * *
Моя любовь! Я здесь, перед тобою.
Бери меня в блаженный сонный рай.
Не делай только ты меня рабою
И крыл моих, прошу, не подрезай!
Не допускай, чтоб мир сошёлся клином,
Не задавай вопрос: зачем живу.
Ты подари в дороге тополиной
Тяжёлую мне солнца булаву.
Не дай запутаться в трясинах мелких,
Не подменяй мой путь кривой стезёй,
Чтоб кости прадедов в гробницах ветхих
Нарушить вечный не могли покой.
У прадедов моих любовь такая,
Что от любви в тумане целый мир.
И женщины, за стремена хватаясь,
Их не пускали на сраженья пир.
А там жестокое начало боя
И звон мечей до праведной весны ...
Моя любовь! Я вновь перед тобою.
Бери меня, неси в цветные сны.
7.08.2020 г.
Перевод с украинского на русский Владислава Бусова
* * *
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,– тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лина Костенко