Він й Пасе, і Спасе...
А ницим низом зо звичайних слів поріг: нЕчисті по ріг, решті б оберіг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня...
Агов, нете, — відгукнися, що знаєш: "у серпні українці святкують три Спаси: Медовий, Яблучний і Горіховий. Із ними пов’язано безліч не тільки православних, а й істинно українських обрядів та традицій.
Дати ж їх незмінні з року в рік:
Медовий (Маковий) Спас – 14 серпня: вважається (чи ВВИЖАЄТЬСЯ?), що це кінець літа і треба починати заготовки на зиму. Наші предки казали, що від Медового Спасу бджоли більше не несуть мед.
Сей Спас ще називають Мокрим, а прийнято вшановувати воду, пекти пряники, пироги та млинці з медом та маком. Він початкує Успенський піст, який триватиме до 27 серпня.
Яблучний Спас (його ще називають Середній або Великий) українці святкують 19 серпня, в понеділок; цього дня святять яблука та інші фрукти, які доти їсти не можна. Існує повір’я, що в сам день Яблучного Спаса усі яблука мають особливі чудодійні властивості. Тому господині готують різні страви з яблуками, роблять заготовки на зиму.
Третій Спас – Спас Нерукотворний, Горіховий, а ще Полотняний та Хлібний; відзначається 29 серпня. Завершуються жнива, тому перший хліб печуть із зерна нового врожаю, а потім його освячують та частують усю родину.
Обов’язково потрібно піти до церкви, помолитися і освятити кошик з яблуками, виноградом, горіхами, медом і хлібом. Із давніх-давен у народі також вважалося, що гілки горіха в цей день мають особливу силу..."
А я склав трішки слів у замальовки, вітати би незрадливого Спаса чи й можливого читача; ласкаво прошу гостя:
на Спаса вхолодіє світ, —
й подостигають яблука!
й задовго до осінніх літ
шукатиме теплА рука…
воно здіймається горИ, —
натомість, обляга роса!!
як замерзаєш — сам гори:
так гріється й сама краса…
бо зблякнеш, зІйдеш нанівець, —
твій решт сховається під сніг!!!
Стривай-но, Спасе: де ж кінець, —
куди я вперед Батька вбіг???
А занадто не серйозні підмаскую: Ви їх і не помітьте...
зАйшла* осінь з горщиком вмила літо дощиком:
й напоїла, й розімліло… випити давно ж хотіло!
тишком-нишком зважено — впоєно та вкрадено:
і промінчики жаркії, і коханнячка палкії!!
нащо зАйді ті скарбИ, й пильнувать їх од біди:
всуне в хмару жменю жару, й той впарує... в іншу пару!!!
холодіє думка враз, — і доходить... це ж в цей раз???
*) зАйшла = нетутешня
Ще, ще, — й ще, ЩЕ: зо Спасом Рідненьким, Cвітленьким, Тепленьким...
одігріється ще літо,
й нас іще зігріє!
...хоч бреде вже й осінь світом,
й білосніжно мріє?
зіроньки ще не вгавають:
цілу ніч підсвітять!!
...не заходять, там й сіяють;
світлим пІтьми мітять??
то ж плоди ще не дозріли,
а ми — й зеленющі!!!
...й тільки-тільки жить схотіли,
та — теплА... бо й сущі???
Й жменька відгуків з минулого, на «Скiлькох Спасiв знаю, й чи спасуть всiх нас?» (Юрий Зозуля):
З весняним вітерцем до Вас залетіла! А у вас тут тепленько, світленько,як у Бога за пазухою...
Гарно тут замалювали, до ладу!Погостюю тай піду!
А зараз піст, то ще довго чекати свят
Хто безгрішний, той і свят!
Будьте щасливі!
То я двері не зачинила, сквознячок... може кого ще до вас занесе)))Будьмо!!
Валентина Козачук 27.02.2017
Зі святами Вас, Юрію!
От і літечко добігло майже до обрію...
Зовсім трохи лишилося, та самого солодкого наостанок!)))))))
Гарні рядки, дякую!)
Соловей Заочник 18.08.2013
Які теплі самі слова )))
Августина Остров 17.08.2013
І знову мої, навстріч їм, свіженькі Вітаю!.. Щасти!.... Будьмо!......