Березонька
Обробка віршу
М. Костомарова «Вулиця»
Березка в городі паркан оповила;
Чом ти не приходиш, моя Галю мила?
В городі березка край коляки в’ється.
Чом зо мною дівчинонька ніяк не зійдеться?
Березка зелена, а тин непогожий;
Жалкувалась дівка, що я нехороший.
Березка зелена та трошки кудлата;
Одчинись до мене дівчиноньки хата.
Березку без тину всі топтати стануть,
А тебе без мене жаліть перестануть.
Не можна березці край тину не витись;
Ні до кого без милого дівці притулитись!
А як разом станем ми с тобою жити
До самої смерті будемо любитись.
Будемо любитись, будемо кохатись
Та ні горя і нещастя ми не будем знатись.
2.03.2015