Сестричці Анні Івасюк, присвячується.
Чи смуток, чи то радість - я співаю,
Мої слова хай в небеса летять.
Свою подяку Богу я складаю
За милості Його, за благодать.
Були в житті моєму буревії,
Було багато труднощів й тривог.
Але тернистой стежкой йшла до мрії,
Яку у серці запалив Сам Бог.
Люблю Тебе, Ісусе мій рідненький,
Ти моя Радість,, Щастя Ти моє!
Я біля Тебе - дівчинка маленька,
Я дякую, що Ти у мене є.
Дивлюсь у небо - сльози на очах,
А на вустах моїх всерівно пісня.
Зникає, коли славлю Тебе, страх,
І душу вже мою ніщо не тисне.
Я розповім усім, який Ти є,
Про велич всю Твою у кожній справі,
Як Ти поклав життя за нас Своє,
Та виборов на небі жити право.
Як можна не хвалитися Тобой?
Як можна Тобі пісні не співати?
Ти завжди поряд, Ти завжди зі мной,
Ти вчиш мене любити та прощати.
Ти дав усе, а я ще тільки вчусь
Подібной бути, схожою на Тебе.
І з вірою натхненно я молюсь,
Та погляд підіймаю в рідне небо.