Бо за брехню ніхто язик не вирве!
В зручному кріслі, під покровом тиші
і ноги загорнувши в теплий плед,
вірш про війну так просто не напишеш,
бо це ж вам не з яєць пекти омлет.
Повинен ще поет «перехворіти»
отим, що з болем виллє на папір…
А там – війна…Там не саджають квіти, -
снаряд летіти може просто в двір!
Прийшов до влади ще один «спаситель», -
«зелений», що в державних справах – нуль!
І ми йому повірили, як діти.
А хлопці досі падають від куль.
І Україна вже в глибокій прірві,
та не хвилює владу цей момент.
Бо за брехню – ніхто язик не вирве, -
це знає влада й знає президент.
Травень 2020 р.