Коли із серця вижато, як з вишні,
Коли ущент зруйновані мости -
Не намагайтесь повертать колишніх,
В минуле не вертайте поїзди.
Якщо дійти вам вдасться навіть пішки,
(якщо туди підете попри все) -
Натрудите даремно свої ніжки,
Побачите - там витоптано все.
Що краще нам - то відає Всевишній...
Тож... не біжіть в минуле навздогін!
Ніколи не вертайтесь до колишніх:
Там вигоріло все... там сірий тлін.
В ту саму річку не ступайте двічі.
Себе цінуйте вище над усе.
Бо той, хто ваше серце покалічив,
В майбутнім теж добра не принесе.
Як стримати себе не стачить сили,
Ви тричі прокажіть самі собі:
Горбатого не виправить й могила,
А чорне - не перефарбуєш в біле...
Тож... нащо знову нам старі граблі?
Затім... додайте ще слова потішні:
Не склеїть горщик - як тут не мудруй,
Ти краще будь один, ніж із колишнім,
І, ніж вчорашнє їсти, - голодуй!
Ви марнії ілюзії не тіште...
Запам'ятайте правило просте:
Ніколи не вертайтесь до колишніх!
Що витоптано - то не проросте!