Розцвітають айстри і жоржини –
гарне, як мальоване село!
Наче біля кожної хатини
розстелили ситцю полотно…
І хоча у квітах все навколо,
тане серпень в літа на краю…
Зорі з неба падають додолу
й губляться за обрієм в гаю…
День ще теплий промінцями сонця,
та ранкові роси холодять,
й крадькома, як парубок в віконце,
вітерці гілками стукотять.
…Осінь у червоному намисті
приміряє плаття золоте,
до вподоби їй стрічки барвисті –
їх вона у коси заплете.
Серпень-місяць потихеньку в'яне,
осінь вже і фарби припасла,
незабаром час її настане –
після літа, першого числа…