***

Ронника
Не залишилось більше дзеркал,
Тих самих, що показують нас.
Зник суцільний людський ритуал,
У якому фігури спотворює час.

Світ залишився без прикрас
Все розмито, але не  втрачено
Ми полишили рівний анфас
Душі знову набули значення.

Ми на диво ніким не завчені
Відкриваємо інший шлях.
Один одного знову побачимо
У найкращих в світі очах

Ми не рахуємо для себе переваг
І не рівняємося на стандарти
У тих захоплених дзеркалах
Ми лиш найбільшого дива варті.

Вероніка Крилова травень 2020
Photographer: Sebastian Magnani