Замовкли птахИ стоголосії...
Ранкові тумани, як дим...
Чарівна мелодія осені
Не йде в порівняння ні з чим...
Я слухаю, мов знепритомлена...
Спинився у роздумах час:
В ній "Лунна соната " Бетховена
Й затійливий Штрауса вальс...
В ній мЕтал... і джаз...і рапсодія...
Хто знав про такий поворот,
Що дивна осіння мелодія
Зливається в тисячі нот ...
Хоч в осені голос надірваний -
На сцену ступа без реприз...
І вітром зухвало відірваний
Пішов у танок жовтий лист...
А небо, розчулившись в захваті,
Заплакало слізно дощем...
Змішалися звуки і запахи...
І смуток... і радість...і щем...
Засяяв коштовними скарбами
Пожухлого листя нуар,
Неначе затійливо фарбами
Всю ніч тут писав Ренуар......